А я свого миленького пізнаю з далека [2]

А я свого миленького пізнаю з далека,
Як високий, так тоненький, як в гаю смирека.
А я свого миленького пізнаю, пізнаю,
Як високий, так тоненький, як смирека в гаю.
А я свого миленького пізнаю по дусі,
Їди польом, сивим коньом, в чорнім капилюсі.
А я свого миленького пізнаю по ході,
Як вбире сє в чиривички, ходит по городі.